17 грудня до церкви Миколи Доброго, що на Подолі, до дітей приходив Святий Миколай. Діти довго чекали цього свята мало не із минулого року, вони розповідали Миколаєві вірші, співали пісні, грали на музичних інструментах. Разом із дітьми також Миколая чекали й дорослі, адже Миколай у народі є найулюбленішим святим. Пісні святому Миколаю співали разом найпопулярнішою з яких була звичайно ж «Ой хто, хто Миколая любить». У такій святковій атмосфері кожен із присутніх очікував на диво, здійснити яке під силу лише Святому. Готувала дітей до зустрічі із Святим Миколаєм як уже багато років поспіль, сестра Хризанта.
Дуже шкода, що нині переважна більшість людей пов’язує Святого Миколая тільки з подарунками і часто навіть не здогадуємося про глибоке релігійне коріння та особливості відзначення цього свята нашими предками, що сягають традицій стародавнього культу Прадіда.
На Українські землі культ св. Миколая прийшов разом із християнством. Ще у другій пол. 11-го століття у Києві на Аскольдовій могилі боярином Ольмою була збудована церква св. Миколая.
У народі вважають, що Святий Миколай піклується про мандрівників, водіїв, туристів, воїнів. Також святий допомагає у скруті, боронить від стихійного лиха. Крім того, саме Миколай – покровитель дітей, молоді і завжди опікується їх життям та навчанням.
В Україні, за традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого.
Ймовірно, ця традиція пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та поремонтавані старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняних дітям клали в’язку різок. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай.В пам’ять про милосердя святого Миколая, в цей день відзначається Міжнародний день допомоги бідним.
Шостого червня 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ № 481/2006 «Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів в Україні», що передбачає, зокрема, опрацювання питання створення комплексу «Садиба Святого Миколая» в Івано-Франківській області з Будинком творчості народних майстрів Національної спілки майстрів народного мистецтва України. У цей день багато молодіжних та юнацьких організацій проводять багато благодійних акцій для сиріт. Так, у Львові щороку проходить акція «Миколай про тебе не забуде!»: в місті організовується «Фабрика святого Миколая», куди жителі приносять подарунки та пожертви для сиріт; активісти акції ввечері 18 грудня та 19 грудня розводять їх дітям. Пласт щороку збирає кожен курінь та готує велику програму для дітей-сиріт та інвалідів.
У місті Мірра (сьогодні — Демре), на подвір’ї церкви, де Св. Миколай колись служив, встановлено пам’ятник, де він зображений обступленим дітьми. Також в місті, неподалік церкви, де він був похований і де досі збереглася його труна, стоїть пам’ятник Санта-Клаусу. З легкої руки менеджерів компанії Кока-Кола, які переодягли Святого Миколая з білого зимового одягу, який він носив, у червоний, що є символом компанії, Миколай є прообразом Санта-Клауса.
Якщо ви довго не телефонували рідним, давно не бачилися з близькою людиною, чекали особливого моменту, щоб сказати особливі слова, то ось він – цей день наближається. День для щирих зізнань та омріяних подарунків. День для дива!
(Марія Лозова)