Це питання, яке воскреслий Христос поставив Марії Магдалині, на перший погляд, здається риторичним, незрозумілим, навіть зайвим. Хіба Творець людського серця не бачив, що діялося в люблячому Магдалининому серці? Хіба Він не звернув увагу на її вірність, на те, що вона залишилася при ньому в останню і найтяжчу годину Його життя в той час, як Його апостоли, яким стільки довіряв, повтікали, рятуючи власне життя?! Незважаючи на це, Христос звернувся до Марії саме цими словами.
Сьогодні Ісус Христос ставить мені подібні питання: «А що ти шукаєш, чого ти прагнеш? Чому плачеш, чого боїшся? Що ти очікуєш від Мене?» Запитує Він, звичайно, не з цікавості, але щоб помогти нам усвідомити самих себе, свої духовні, найблагородніші бажання, своє природне стремління до вічності. Питає для того, щоб ми перепізнали своє місце в Церкві, своє завдання в житті.
Якраз над цими питаннями роздумували дівчата 1 травня 2012 р. Б. на духовній обнові в київському монастирі сестер Василіянок. На початку учасниці помолили Вечірню, яка була своєрідною підготовкою до теми реколекцій. На Службі Божій, підчас проповіді, о. Ілля Фіголь, ЧСВВ, взявши за приклад Марію Магдалину, найперше пояснив різницю між чоловічими і жіночими серцями: «Жіночі серця пізнають все велике, таємниче, святе набагато легше, ніж чоловічі, затверділі серця.» Потім отець визначив, яке місце має займати жінка в Церкві: «Властиво надзвичайне багатство жіночої природи, особливі таланти серця жінки визначили її місце в історії спасіння. І це місце не біля керма, а в самому серці Церкви. Це місце єдине і незаміниме. Св. Тереня від Дитятка Ісуса сказала так: “В серці Церкви я маю бути любов’ю”. Це не дискримінація, а привілей.»
Після другої науки отця усі присутні розважали над біблійним уривком Ів 20, 11-19. Прочитавши текст, учасниці вибирали дієслова, пов’язані з діями Марії, і пояснювали їхне значення. Подаємо головні думки цієї творчої праці:
Хоча цей текст описує подію з минулих часів, він стосується і кожного з нас. Це є розповідь про пережитий досвід зустрічі з воскреслим Христом. Тут описані фази, які передують цій зустрічі: Ця зустріч не відбулася відразу і так собі, між іншим. Для цієї зустрічі потрібна була підготовка і відкритість.
ПРИЙШЛА – любов її веде до гробу, де спочиває мертве тіло Ісуса.
ПЛАЧЕ – бо втратила Христа – людину.
НАХИЛИЛАСЬ – як Закхей, що виліз на дерево і нахилився, щоб побачити Ісуса. «Шукайте і знайдете!»
БАЧИТЬ АНГЕЛА – посередник, надійна особа, якій можна, варто довіряти. Бог послуговується посередниками, щоб злучити людей з собою. Посередник водить до зустрічі з Христом. Але він не нав’язує себе іншим.
ЧУЄ ЗАПИТАННЯ: ЧОГО ПЛАЧЕШ? – щоб усвідомила свою ситуацію, це дуже важливо в духовному житті. Де я є? Чого я плачу над собою? Що мені заважає бути щасливим? Що мені перешкоджає зустрітись з Христом? Що мені заважає повірити? Моє минуле? Гріхи? Що мені заважає стати святою?
НЕ ВІДАЮ – розпач, сліпота, забуття на слова Ісуса: «На третій день воскресну!» (А фарисеї це добре пам’ятали, тому і поставили сторожу). Бачила в Христі тільки людину, плаче над втратою в земному житті, забуваючи про вічне.
ОБЕРНУЛАСЬ – поступове навернення. Як зцілений Ісусом сліпий найперше побачив людей як дерева ходячі… Вона бачить Ісуса як садівника.
ЧУЄ ЗАПИТАННЯ ІСУСА: ЧОГО ПЛАЧЕШ? КОГО ШУКАЄШ? – конкретизує питання. Чого ти хочеш, чого ти прагнеш в своєму житті, в майбутньому?
ЧУЄ: МАРІЄ! – Ісус, Добрий пастир, звертається до кожного з нас по імені. Знає кожного з нас особисто. Він навіть ближчий нам, ніж ми самі собі.
РАВВУННІ! – мій вчителю! Перепізнає голос свого пастиря (Ів 10).
ЙДИ І ПОВІДАЙ ЇМ! – послання учениці (найперше бути з Христом і тоді проповідувати про нього)
ПІШЛА – «Робіть все, що Він вам скаже!»
Після детального аналізу тексту присутні спільними зусиллями придумали своє оповідання про зустріч сучасної дівчини з Ісусом Христом.
Духовна обнова закінчилася Молитвою внутрішнього зцілення, завдяки якій дівчата могли глибше усвідомити свої духовні рани і передати їх в руки Христові, щоб стати духовно здоровими і виконати те, до чого Він їх покличе.
С. Василія Гальцова, ЧСВВ