З 3-12 червня 2012 р. Б., в с. Заріч’я Івано-Франківскої області відбулась унікальна подія для молодших членів парафії Миколи Доброго. Сестри Василіянки, с. Хризанта Харді та с. Василія Гальцова, організували і провели, і то за допомогою Галини Скребцової, Тетяни Вішталь, Марії Сохацької та Ані Шкільної, дитячий табір “Ми – Божі діти”. 22 дітей зібрались разом у мальовничих Карпатах для відпочинку та глибшого пізнання Бога.
Наш відпочинок почався щойно ми зійшли з потягу в Івано-Франківську. Не гаючи часу, ми поїхали в Музей писанки, розташований в Коломиї. Унікальна споруда вразила нас своєю формою ще здалека, адже сама будівля виконана в формі писанки! Цікава екскурсія завершилась галасливою купівлею сувенірів, тож, за деякий час, сповнені вражень, щасливі та стомлені, ми вирушили до табору в с. Заріч’я, де нас вже гостинно очікували господарі. З ними ми провели незабутні дні, кожен з яких був неповторним, проте перша половина дня мала свій незмінний розпорядок.
Кожний ранок починався з руханки, яку проводила Марія Сохацька. Завдяки її творчому натхненню ранкова зарядка більше нагадувала майстер-клас сучасних танців. Одразу по закінченню всі йшли в капличку на Божественну Літургію, яку служив місцевий парох о. Мирослав Ханенко.
Темою табору були 7 Святих Таїнств в житті християнина. Отже після смачного та поживного сніданку Божі діти збирались на науку. Спільно слухали катехита, розв’язували кросворди, приймали участь у вікторинах з солодкими призами. По закінченні кожна з чотирьох груп отримувала своє власне творче завдання згідно того таїнства, якому був присвячений день.
Перед обідом групи демонстрували всьому табору свої досягнення. Ось з цього моменту починали відбуватись дива! Дівчата та хлопці зникали, а на їх місці з’являлись митці, іконописці, поети, актори лялькового театру та навіть священики і біблійні герої! Ми побачили у виконанні талановитих дітей обряди хрещення, вінчання, миропомазання, а також справжні сімейні та особисті драми і способи їх вирішення. Це все було весело, захоплююче та викликало бурхливі оплески враженої, проте й найсуворішої, дитячої публіки!
Друга половина дня була заповнена найрізноманітнішими іграми, танцями, походами в гори та на річку. Діти з величезним задоволенням бавились біля струмочка поруч з будинком та навіть турботливо розчистили його. Завдяки с. Василії та під її супроводом з лісу була принесена особлива глина для ліплення, тож багато хто поїхав додому з власними гончарними виробами. Проте, це ще далеко не все, що ми робили протягом таких коротких за часом, але таких насичених цікавими подіями канікул.
Ми встигли відтворити Тайну Вечерю, двічі помолитись спільну вервицю, одну з яких разом виклали на підлозі каплички за допомогою свічок. Співали багато християнських пісень, дивились цікаві фільми в імпровізованому кінозалі, а після кожного сніданку, обіду та вечері грали в гру «листоноша». А ще палили ватру, грали в КВК та святкували аж чотири дня народження! Все було як слід: привітання, торти та, звичайно, подарунки від сестер та о. Мирослава.
На табір припала ще одна урочиста подія – Першу Сповідь та Святе Причастя прийняли двоє дітей: Ангеліна К. та Денис Ц. Під проводом с. Хризанти вони старанно готувались до цієї події.
Багато ще було різноманітних історій, але найголовніше те, що приїхавши малознайомими та не згуртованими, поверталися ми вже однією родиною, з якою встигли пережити різні моменти. Ця зміна відбулась завдяки сестрам Василіянкам, о. Мирославу та катехитам. Десять днів були осяяні Божою любов’ю та ласкою і саме тому табір був таким казковим та незабутнім.
Тетяна Вішталь