22 листопада 2013 р. Б. в київському монастирі Сестер Василіянок, що на Оболоні, відбулася духовна віднова для дівчат на тему «Воля Божа – святість ваша». Десять дівчат, які взяли участь у віднові, мали нагоду помолитися разом зі сестрами та ближче з ними познайомитися. Після Вечірні, с. Василія Гальцова запросила учасниць призадуматися над своїм християнським життям:
“Як ми виконуємо свої християнські обов’язки? Чи ми добрі християнки? Якщо так, по чому це видно? Доброго лікаря можна перепізнати по тому, що всі хочуть попаcти до нього на прийом, хвалять його. До поганого, недбалого лікаря ніхто не хоче йти. А доброго професора перепізнаємо по тому, наскільки студенти його поважають і чи цінують його досвід, знання, мудрість. А що можна сказати про нас християн? Усі християни покликані до святості, до наслідування Ісуса Христа в своєму житті, в сім’ї, на навчанні чи на робочому місці… Чи ми запалюємо інших своїм прикладом?
Звичайно, щоб осягнути святість, потрібно використовувати засоби, які нам пропонує Церква: молитва, святі Таїнства (зокрема часта Сповідь і Причастя), читання Святого Письма та іншої духовної літератури. Треба також старатися пізнавати волю Божу як взагалі, так і в кожній окремій ситуації, і намагатися виконати її.
Та радикальним способом освячення Церква завжди вважала богопосвячене життя. Це особливий шлях наслідування Христа, коли людина віддається Богу цілковито, з неподіленим серцем: «Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві; а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці, і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові» (1 Кор.7, 32-34).
Як апостоли, богопосвячені особи залишають усе, щоб, по-перше, постійно бути з Ісусом, а, по-друге, щоб присвятити своє життя служінню ближнім, проповідуючи, що «Царство Боже близько»”.
Після невеличкої презентації про християнське покликання, дівчата, поділені на дві групи, відповідали на питання, ділилися своїми враженнями від першої зустрічі з монахом чи монахинею, роздумували про роль богопосвячених осіб в сучасному світі. Родзинкою духовної обнови був документальний фільм «Сіль», в якому Блаженніший Любомир (Гузар) розказував про красу і велич монашого стану, а також про духовну боротьбу тих, що спільно подвизаються. На кінець с. Хризанта Харді запропонувала дівчатам узяти свічки – символ нашої віри і любові до Бога – та помолитися в наміренні усіх присутніх. Потім дівчата витягували папір з ім’ям тої, за яку має кожна окремо молитися до наступної зустрічі. Духовна обнова закінчилася солодким столом, за яким було приємно і весело спілкуватися.
С. Василія Гальцова, ЧСВВ