В третю неділю вересня, все популярнішим в Україні стає святково відзначати «День Батька». В честь цього в храмі св. Миколи Доброго у Києві відбулися реколекції для чоловіків на тему: “Умови ефективного виховання у сім’ї”. Реколекції проводив о. Петро Жук – ректор Київської Трьохсвятительської Духовної Семінарії. Організаторами реколекцій були с. Хризанта Харді, ЧСВВ та с. Василія Гальцова, ЧСВВ.
Святкування розпочалось зі Святої Літургії, яку очолив о. Петро Жук у співслужінні о. Романа Сиротича (Директор Карітас Київ) та о. Андрія Зелінського, ТІ. Також на духовних науках були присутні семінаристи, які своїм співом і додавали урочистості та святковості на спільній молитві. На першій науці о. Петро привітав усіх батьків а особливо чоловіків, і зазначив що “…В особливий спосіб сьогодні дякуємо нашим батькам за дар життя. Сьогоднішнє Євангеліє повертає нас до двох найбільших заповідей, сутністю яких є тільки любов, ніщо інше, бо якщо забрати любов зі стосунків Бога і людини, чоловіка і жінки, ректора і семінаристів, батька і дитини – тоді все губить зміст, немає сенсу стояти тут у церкві, немає сенсу служіння; якщо забрати з нашого життя любов – тоді все губить зміст!…” Також о. Петро наголосив, що в Церкві ми черпаємо любов, але, вийшовши з храму, ми маємо свідчити любов; при повернені до сім’ї, при повернені до семінарії, до монастиря, до наших родин ми маємо скласти екзамен любові, бо це є найцінніші, найосновніші, найперші заповіді, які Господь Бог дав кожному християнинові – жити і діяти в любові.
Святкування продовжилося святковим концертом, після якого було продовження наук, праця в групах і підсумок пережитих духовних настанов.
Інформаційний центр КТДС
Пропонуємо шановним читачам завдання, які вирішували учасники реколекцій по групах.
I. Прочитати і обговорити «Чотири заповіді мудрого вихователя»:
Дитину потрібно не просто любити (цього мало!). Її потрібно поважати і бачити в ній особистість! Не забувайте також про те, що виховання – процес «довготривалий», а значить, і миттєвих результатів чекати не доводиться. Якщо малюк з якихось причин не виправдовує ваших очікувань, не гарячкуйте. Спокійно подумайте про те, що ви можете зробити для того, щоб ситуація з часом змінилася.
1. Не намагайтеся зробити з дитини самого себе
Так не буває, щоб людина однаково добре все знала і уміла. Навіть найдоросліші й мудріші на це не здібні. Ніколи не говоріть фраз, наприклад: «Ось Маша в чотири роки вже читає, а ти?!» або «Я у твої роки на турніку 20 разів віджимався, а ти матрац – тюфяком». Зате ваш Вася склеює паперові кораблики, «перший» у математиці і так далі. Думаю, знайдеться хоч одна справа з якою він справляється краще за інших. Так похваліть його за те, що він знає і вміє, і ніколи не лайте за те, що уміють інші!
2. Ніколи не порівнюйте вголос дитяти з іншими дітьми
Сприймайте розповідь про успіхи чужих дітей як просто інформацію. Адже вас самих повідомлення про те, що президент Уганди (ваш ровесник, між іншим) нагороджений черговим орденом, не переповнює соромом і образою? Якщо розмова про те, що «Мишко з другого під’їзду класно грає на скрипці», відбувається в присутності вашого дитяти, а вам у відповідь нахвалятися нічим – краще все що-небудь скажіть. Наприклад: «А мій Петько плюватися далі всіх вміє». І хай всі дивляться на вас круглими очима. Важливо, щоб Петько знав: ви любите його таким, який він є!
3. Перестаньте шантажувати
Назавжди виключіть зі свого словника такі фрази: «От я старалася, а ти…», «Я тут лежу, хворію, а ти…», «Я тебе ростила, а ти…» і тому подібне. Це, громадяни-батьки на мові кримінального кодексу називається «шантаж». Найнечесніша зі всіх спроб засудити. І найнеефективніша. Знаєте, що відповідають на подібні фрази 99 відсотків дітей? «А я тебе народжувати мене не просив!»
4. Уникайте свідків
Якщо дійсно виникає ситуація, що вводить вас у фарбу (малюк нагрубив старому, влаштував істерику в магазині), потрібно твердо і рішуче відвести його з місця події. Відчуття власної гідності властиве не лише дорослим – тому дуже важливе, щоб розмова відбулася без свідків. Після цього спокійно поясніть, чому так робити не можна – це необхідно. Ось тут до речі, призвати малюка до сорому цілком доречно. Адже на певному етапі життя ця емоція грає важливу і корисну роль гальма, який не дозволяє здійснювати погані вчинки.
Головне – не забувати, що у всього має бути своя міра.
II. Написати своїх 10 заповідей для батьків
III. а) Підготувати сценку «Як виховували нас наші батьки»
б) Дискусія про негативні і позитивні риси такого виховання
в) Як я виховую (збираюсь виховувати) своїх дітей
IV. Ідеальний батько – це…
Погляньмо на письмові результати праці однієї з груп.
10 заповідей для батьків:
1. Люби свою дитину
2. Стань для дитини не тільки батьком, але й другом
3. Май терпіння до своєї дитини
4. Завжди знайди час для спілкування з дитиною
5. Пізнай свою дитину
6. Підтримай дитину в її починаннях
7. Оберігай та захищай свою дитину
8. Навчи дитину моральних цінностей християнина
9. Шануй та дотримуйся родинних традицій
10. Показуй дітям приклад своєю поведінкою.
Ідеальний батько – це той, хто любить, пізнає, оберігає, захищає та навчає дитину жити згідно з християнськими цінностями.