Коли спогляну на небо, діло рук твоїх,
на місяць і зорі, що ти заснував їх, –
то що таке чоловік, що ти пам’ятаєш про нього,
або син чоловічий, що ти дбаєш про нього?
Мало чим від ангелів умалив ти його,
славою й честю увінчав ти його… (Пс. 8:4-6).
21 листопада 2015 р. Б. сестри-василіянки із монастиря Св. архистратига Михаїла в Києві відзначали храмове свято. Розпочалося воно молитвою на вервиці, молебнем до Богородиці і Божественною Літургією, яку служив о. Андрій Зелінський. Прикметно, що саме на цей день припало знаменне державне свято – День Гідності і Свободи, коли Україна молитовно згадувала всіх тих, хто віддали за ці цінності своє життя. Проповідь отця, який говорив про найбільшу людську гідність – бути любленим Богом і найсвітліше людське покликання – любити, на диво влучно увиразнила глибокий зміст обох свят (церковного і державного), а водночас спонукала замислитися над життєвою місією людини, християнина і громадянина своєї країни, – любити (щиро, щедро і до кінця вірно) і бути ангелом – невидимим творцем видимого добра!
Після Літургії роздуми про ангелів і їхню місію в світі продовжилися за гостинним столом, який з любов’ю приготували сестри і їхні помічниці, а підсумком святкування стала духовно-пізнавальна програма, під час якої гості (восьмеро дівчат із різних районів Києва) мали змогу переглянути презентацію про монотеїстичні і політеїстичні релігії світу, перевірити свої знання євангельських істин, подивитися мультфільми про архистратига Михаїла і його чудо в Колоссах, про диво помноження хлібів і дорогу до Небесного Царства та послухати пісню-колядку «Mаry Did You Know» («Чи знала ти, Маріє?»). Слова і музика, цікаві презентації, глибокі роздуми і тепла родинна атмосфера наповнювали серця світлом і любов’ю і щирим бажанням нести їх у світ, ділитися ними з іншими.
Спасибі отцю Андрію Зелінському, сестрам Василії Гальцовій і Хризанті Харді та їхнім ангелам-помічницям за радість спільної молитви і духовної обнови! Хай бережуть вас усі сили небесні!
Юлія Григорчук
_______________
Вибраний небесних сил воєводо i роду людського заступнику, тобi, що вiд скорбот нас визволяєш, подячнi пiснi приносимо; а ти ж, як той, що стоїть перед Престолом Царя Слави, вiд усяких нас бiд визволяй, щоб з вiрою i любов’ю спiвали тобi похвалу: Радуйся, Михаїле, великий архистратиже, з усiма небесними силами! (Акафіст до св. архистратига Михаїла, кондак 1).