Слава Ісусу Христу!
Ми всі діти Божі. Господь любить нас і наші християнські родини. За найкращий зразок для української родини є перша свята родина в Назареті (Святий Йосиф, Божа Матір, Ісус Христос).
У наших християнських родинах є діти, мати, батько, бабуня, дідусь та онуки.
Як не крути, а перспективою життя кожної людини є старість.
Більшість літніх людей, аби відчути себе повноцінними членами суспільства, зберігають активну життєву позицію, прагнучи, щоби їхній досвід і знання були потрібні, й вони продовжували бути корисними своїй родині.
У нашій країні, крім Дня людей похилого віку (1 жовтня), є ще свята матері і батька.
День матері святкуємо у неділю жінок мироносиць після Великодня, а День батька святкуємо у третю неділю вересня. Це прекрасно, що ми уже звикаємо до святкування таких свят. І справедливо, щоби у бабусь із дідусями також було своє свято.
Хочу нагадати, що 15 вересня 2013 року після першої Літургії діти парафії Миколи Доброго (віком від 6 до 16 років) презентували святковий виступ-привітання до Дня батька. Наживо були виконані пісні та вірші, які зворушили серця присутніх і особливо татів. Святкування відбулося у храмі.
Далі під час взаємного обговорення із сестрою Хризантою Харді, ЧСВВ, катехитами, спільнотою Матерів у молитві та мирянами було запропоновано 6 жовтня 2013 року провести свято “День дідусів та бабусь” і поєднати святкування із вшануванням християнської родини та Днем вчителя. Пропозиція виникла на одному диханні, й усі учасники обговорення радо її підтримали.
Адже для кожного із нас є перші вчителі: мати, батько, бабусі та дідусі. Це ідеальний варіант родини – коли є поєднання цих поколінь.
Господь дуже любить християнську родину і благословляє її на нелегку працю з виховання нового покоління, тобто наших дітей та онуків, щоби вони виростали оповиті любов’ю нашого Отця небесного. І ми хочемо Бога в наших родинах, у душах наших діточок, щоби Бог бадьорив їх у прикрих хвилинах.
Ключі від усіх духовних багатств світу завжди були в руках Господа та наших учителів (мами, батька, бабусі, дідуся, священиків та сестер ЧСВВ), які допомагають своїм учням (дітям та онукам) оволодівати знаннями і збагнути найскладнішу науку – бути Людиною.
Господь Бог та учитель засівають розумне, добре і вічне в серця молодих людей. Такими вчителями є наші дідусі та бабусі.
Родина дає початок життя тілесному й духовному, моральному і релігійному. У вихованні дітей необхідно, щоби панувала гармонія і згода між батьком і матір’ю. Все залежить від родини. З добрих родин виходить людина чесна, сумлінна, правдива і працьовита.
Проходять роки, перш ніж ми переходимо в категорію людей із життєвим досвідом, починаємо по-іншому, по-дорослому, сприймати навколишній світ і розуміти, скільки енергії, терпіння та віри було потрачено нашими вчителями, щоби ми змогли стати такими, якими ми є.
І велике щастя для кожного із нас, коли ми зустріли на своєму життєвому шляху саме такого – справжнього вчителя з великої букви.
Для втілення задуму про “День дідусів та бабусь” у неділю 6 жовтня 2013 року після першої Літургії на третьому поверсі храму Миколи Доброго зібралися ті, хто готував це свято, і ті, що прийшли розділити радість першого святкування християнської родини.
Сестри ЧСВВ та парафіяни храму уклали сценарій святкування, підготували виступ і подарували усім присутнім щиру родинну атмосферу, теплі усмішки і багато радості.
Як і годиться, святкування почалося зі спільної молитви за родину, яку вголос промовляли усі учасники свята. А потім усі співали пісню “Ми є родина”. У цій пісні особливо гарні і зворушливі такі слова:
«Як добре у родині життя своє прожити,
Як добре у родині добро й біду ділити,
І як радіє мама, і як радіє тато,
Коли в своїй родині так діточок багато».
Працею сестер ЧСВВ та парафіян церкви Миколи Доброго створено фільм “Покликання”, який демонстрували на святкуванні. У цьому фільмі розкрито духовний світ дітей та батьків, які переживають різні кризові ситуації, думають, що самі можуть справитися із цим лихом. Дуже багато потрібно молитов, любові до дітей та батьків, прощення їхніх помилок та вміння не втрачати любов, віру та надію на Божу опіку.
У репертуарі виступів була молитва за Україну, а також багато віршів про дідуся і бабусю, а також різних пісень, які співали діти і молодь.
Наживо виконані пісні були щирими. Трепетні дитячі голоси торкалися струн сердець присутніх, і на їхніх очах з’являлися сльози радості та подяки за чудово підготовлене свято.
Дійство закінчилося піснею “За все Тобі я дякую”, яку співали усі присутні. Там є такі чудові слова:
“Я дякую за все, за те, що спас мене.
За те, що небо дав, мене Своїм назвав,
О Господи святий, живи в душі моїй,
Завжди мене навчай, веди в небесний рай”.
Усім виконавцям, організаторам і присутнім дідусям, бабусям і всім християнським родинам, які брали участь у святкуванні першого свята “Християнська родина” у церкві Миколи Доброго – сотвори, Господи, многая і благая літа.
13.10.2013 Михайлина Левандович