Така була назва великопісних реколекцій, які відбулися, завдяки організації сестер Василіянок, з 30 березня – 1 квітня 2012 р. Б. в Добромикільській церкві – дзвіниці, що на Подолі. Хоча Великий Піст вже поволі добігає кінця, ревність і бажання духовного подвигу парафіян не остигли! Протягом трьох днів вони розважали над своїм християнським життям, а зокрема над вдосконаленням найважливішої християнської чесноти – любові.
У п’ятницю після Акафісту до Страстей Христових і Літургії Передосвячених Дарів реколектант о. Олекса Петрів виголосив свою першу науку. Спочатку він визначив суть справжньої любові за допомогою Павлового гімну любові (1 Кор. 13, 1-13). Тоді отець на цікавий і доступний спосіб пояснив першу частину Єфремової молитви, яка була червоною ниткою усіх його наук. Щоб зростати в любові та інших чеснотах, потрібно передусім відмовитися від гріхів, відректися від зла. Тому на початку цієї молитви ми просимо у Господа і Владики життя нашого, щоб відігнав від нас духа лінивства, недбайливості, владолюбства і пустомовства, які полонять наші душі відчуттям остиглості, меншовартості і нелюбленості. Після науки була праця в групах, яку провадили сестри Василіянки. Учасники реколекцій мали обговорити і відповісти на різні питання про піст:
I. Прочитайте короткий текст про Великопісні традиції та звичаї:
Великий Піст починався від посипання голів попелом, роздавання жебракам решток запустних страв і ховання в шафи бальних туалетів. Під час посту хліб мастили повидлом, а не вершковим маслом, або мокали в олію. До столу подавали оселедці без сметани, кава також подавалася без вершків та без цукру, і взагалі була з палених жолудів. Пили липовий чай, замість десертів подавали мало солодке печиво, так зване «довічне», яке отримало таку назву через те, що його можна було їсти навіть через півроку після того, як воно було спечене.
Жінки шість тижнів носили прикраси із чорних агатів та з оніксу, оправленого в срібло, або ебонітову біжутерію. Під час посту не дозволялося грати веселої музики. А як уже щось гралося — то лише задумливі та сумні мелодії (наприклад, ноктюрни Шопена). Траплялося, що на час посту в дітей відбирали іграшки, залишаючи в замін лише найпошарпаніші, а замість казок їм читали життя святих. Чоловіки мали відмовлятися від алкоголю, куріння; подружжя мусили утримуватися від співжиття.
II. Дайте відповідь на питання:
1.Як постить моя сім‘я?
2. Чи для мене Великий Піст є тягарем чи благословенним часом глибшої злуки з Богом?
3. Як я розумію вислови «піст для очей», «піст для вух», «піст для язика», «піст для тіла»?
Чому під час Посту потрібно практикувати умертвлення?
4. Великий Піст порівнюють з щорічним медичним оглядом нашої душі.
Як я оцінюю своє душевне здоров’я на сьогоднішній день (оцінка від 1-5)? Чому?
Ісус Христос, всемогучий Лікар, оглянув мою душу. Який діагноз Він мені поставив? (Напишіть).
5. Які ліки мені прописав мій Небесний Лікар? Які постанови я зробив, щоби більше не хворіти?
Після обговорення представники груп зачитували перед усіма відповіді на питання. І так ми разом доходили до спільного визначення перешкод на дорозі до вічності та просили про молитву одні в одних.
Другий день реколекцій – Акафістова субота – був особливий. Після Акафісту до Богородиці та Святої Літургії вірні роздумували про те, як вислизнути з рук диявола, вже відмовившись від зла. Справа в тому, що порожнечу, яка виникає відреченням від духів злоби треба заповнити духом любові і благочестя. Про це нам свідчить знову ж таки Єфремова молитва, в якій молимо Господа дарувати нам духа чистоти (ціломудрія), покори, терпеливості і любові. Між іншим, отець сказав, що старослов’янське слово «ціломудріє» краще виражає багатство дару, який ми просимо. Воно не означає лише чистоту тіла, але також чистоту ока, чистоту нашого погляду на цей світ.
По науці була праця в групах. Поділившись на п’ять груп, учасники щиро відповідали на питання:
I. Вчора ми говорили про Піст як про час а) умертвління свого тіла і б) посиленої молитви.
1) Що ви думаєте, чи це вистачає, щоб стати кращим християнином?
2) Прочитайте текст з Іс. 58, 1-12
3) Чому Бог незадоволений постом свого улюбленого народу?
4) Як постить ізраїльський народ?
5) До якого посту закликає нас Господь?
6) Яке ваше ставлення до ближніх, до людей?
7) Наведіть конкретні приклади справжнього Богу угодного посту у теперішньому часі взагалі і у вашому житті (піст + молитва + добрі діла). Памятаймо, що все що робимо для людей, робимо для самого Бога.
II. Ціль посту – зростати в любові.
1) Що таке любов? Дайте визначення.
2) Що не є любов‘ю, хоч носить це ім‘я?
3) Прочитайте текст: 1 Кор. 13, 1 – 7
4) Кожен учасник перепише уривок (4 -7 рядки), замінюючи слово «любов» своїм власним ім‘ям.
5) Скільки відсотків правди у цьому тексті?
6) Написаний текст говорить про кожного з нас в ідеалі. Що маю зміняти? В чому навернутися (думки, ставлення, поведінка)?
Після представлення праці в групах усі подалися на третій поверх, де відбулася коротка молитовна програма «Шлях до Христа». Кожний учасник по черзі брав в руки камінець, символ своїх гріхів, і ставив його біля образу Спасителя. Молитвою до розпятого Христа та з Божим благословенням закінчився другий день реколекцій.
А в неділю, на день св. муч. Хризанта і Дарії, парохіяни після Святої Літургії найперше привітали свою дорогу с. Хризанту з Днем іменин. Побажали їй щедрих Божих ласк, здоров’я та многих літ життя, щоб ще довго як бджілка трудилася в Божому саду. Потім о. Олекса Петрів звернувся до присутніх останньою реколекційною наукою. Він розповів про життя і подвиги святого апостола Павла, давши його за взір до наслідування. Після науки парохіяни могли приклонитися мощам святого Апостола.
Молодь від імені усіх учасників реколекцій сердечно подякувала о. Олексі, котрий так щедро посіяв зерно слова Божого в наших душах. Сподіваємось, що за його молитвами та не без помочі Божої ласки станемо «високоякісними» християнами, сповненими духом Божої любові!
С. Василія Гальцова, ЧСВВ